Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 911/4727/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 рокуу справі№ 911/4727/14господарського судуКиївської областіза позовомВиконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областідоПублічного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна"провизнання договору укладеним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:Бачинська О.І. дов. №13/15 від 01.01.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі за тестом - виконком Вишневої міської ради) звернувся до господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до публічного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна" (далі за текстом - ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна") про визнання укладеним Договору про пайову участь (внесок) ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2015 року у справі № 911/4727/14 в задоволенні позовних вимог виконкому Вишневої міської ради відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, виконком Вишневої міської ради звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року у справі № 911/4727/14 апеляційну скаргу виконкому Вишневої міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, виконком Вишневої міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року у справі № 911/4727/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 648, 649 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 179, 187 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 11.06.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.06.2015 року № 03-05/1029 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/4727/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 356 від 29.08.2013 року ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" повідомило позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року розпочато виконання будівельних робіт по реконструкції парової котельні з встановленням парового котла потужністю 10т/год. для ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" за адресою: вул. Промислова, 7, м. Вишневе у Київській області згідно декларації про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером № КС 082132340452.

09.09.2013 року листом № 3/02-1661 позивач, посилаючись на вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначив відповідачу про необхідність укладення договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе до введення об'єкта реконструкції в експлуатацію.

Відповідач листом від 22.10.2013 року № 440 повідомив позивача про реєстрацію декларації про готовність вищезазначеного об'єкта реконструкції до експлуатації.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач направив на адресу відповідача лист від 05.09.2014 року № 3/02-1757 з двома примірниками договору про пайову участь (внесок) ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе для їх розгляду та підписання у строк до 16.09.2014 року. У вказаному листі позивач, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та зазначив про обов'язок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

25.09.2014 листом № 371 відповідач повідомив позивача, що виконані ним роботи по реконструкції парової котельні є будівництвом об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та у відповідності до п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовники таких робіт до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються.

Так, підставою позову, на думку позивача, стало те, що відповідач безпідставно ухиляється від передбаченого ч. 2, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку укласти із позивачем договір про пайову участь (внесок) ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським є зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту вказаних норм і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. Можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Отже, сиди дійшли обґрунтованого висновку про те, що необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами. При цьому, суди повинні виходити з вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Судами досліджено, що відповідний переддоговірний спір між сторонами виник у вересні 2014 року, коли позивач відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України направив відповідачеві проект договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Положеннями п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закріплено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Судами попередніх інстанцій досліджено, що з декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.08.2013 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 16.10.2013 року вбачається, що зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 16.10.2013 року за № КС142132890682, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, відповідач у справі здійснював виконання будівельних робіт, а саме: "Реконструкція парової котельні з встановленням парового котла потужністю 10т/год. за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 7 за кодом будівництва 2222.2".

Згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, до будівництва за кодом 2222.2 відноситься будівництво місцевих теплових мереж, яке відноситься до будівництва місцевих трубопровідних систем для води та інших продуктів, яке в свою чергу відноситься до будівництва інженерних споруд.

За таких обставин, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що в силу п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідач, який здійснював реконструкцію парової котельні за кодом будівництва 2222.2, не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки вказаний об'єкт будівництва відноситься до будівництва інженерних споруд, а тому правові підстави для зобов'язання ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" укласти договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе - відсутні.

Судами встановлено, що організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням і використанням коштів забудовників об'єктів містобудування у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку з будівництвом об'єктів містобудування на території міста Вишневе регулюється відповідним Порядком пайової участі (внесу) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишневе, затвердженим рішенням XIV сесії Вишневої міської ради VI скликання.

Згідно п. 1.2. вказаного Порядку залучення до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе є обов'язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єкта містобудування на території міста Вишневе, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва, крім випадків, передбачених п. 1.5. цього порядку.

За приписами ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 1.2. вищезазначеного Порядку, обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту покладено виключно на замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звернення позивача до відповідача з листом, в якому вказувалося на необхідність укласти договір пайової участі відбулося вже після завершення будівництва та прийняття об'єкту в експлуатацію (лист № 3/02-1757 від 05.09.2014 року), тоді як декларація про готовність об'єкту до експлуатації була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області ще 16.10.2013 року, при цьому, в листі позивач посилався на положення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а не на п. 1.2. Порядку пайової участі (внесу) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишневе.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Замовником, згідно п. 4 ч. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що укладення договору про пайову участь в редакції, запропонованій позивачем, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, суперечить нормам ч. 3, ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Порядку пайової участі (внесу) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишневе.

За приписами ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача укласти договір, а тому позовні вимоги про визнання договору укладеним є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року у справі № 911/4727/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року у справі № 911/4727/14 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Бакуліна СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко